Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Герасимюк Б$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 3 Представлено документи з 1 до 3 |
|||
| 1. | 
Герасимюк Б. С. Ультразвукова діагностика зап’яткового ахілобурситу травматичного генезу [Електронний ресурс] / Б. С. Герасимюк, О. С. Мовчан // Травма. - 2016. - Т. 17, № 2. - С. 108-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2016_17_2_21 | ||
| 2. | 
Герасимюк Б. С. Експериментальне дослідження напружено-деформованого стану структур задніх відділів стопи на моделях стопи із запятковим бурситом та синдромом Haglund’a в різних біомеханічних умовах [Електронний ресурс] / Б. С. Герасимюк, І. А. Лазарев, О. С. Мовчан, М. В. Скибан // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2019. - Вип. 33. - С. 5-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2019_33_3 В ході даного експериментального дослідження за допомогою розроблених математичних моделей було одержано результати значень напружено-деформованого стану анатомічних структур заднього відділу стопи за різних біомеханічних умов. Значення зростання напруження на ахілловому сухожиллі у процесі переходу з нейтрального положення у положення тильної флексії на 96,24 % більше у моделі з синдромом Haglund'а та на 68,0 % більше у моделі з зап'ятковим бурситом у порівнянні з інтактною моделлю. Це пояснює розвиток дегенеративно-дистрофічних процесів в ахілловому сухожиллі у хворих з зап'ятковим бурситом або синдромом Haglund'а. | ||
| 3. |
Лазарев І. А. Біомеханічний аналіз поведінки структур заднього відділу стопи в акті ходьби при зап’ятковому бурситі й синдромі Haglund [Електронний ресурс] / І. А. Лазарев, Б. С. Герасимюк, О. С. Мовчан, М. В. Скибан // Травма. - 2019. - Т. 20, № 6. - С. 12-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2019_20_6_4 У ретроспективному дослідженні 176 пацієнтів з інсерційною тендинопатією Hakan Alfredson і Christoph Spang виявили, що в 74 % випадків також відзначалися поверхневий і зап'ятковий бурсит і синдром Haglund. Тому, спираючись на попередні дослідження, ми можемо говорити про зв'язок між зап'ятковим бурситом, синдромом Haglund і тендинопатією. Мета дослідження - провести аналіз напружено-деформованого стану комп'ютерних імітаційних моделей заднього відділу стопи із зап'ятковим бурситом і синдромом Haglund під час ходьби. Матеріали та методи. Спочатку були виконані математичні розрахунки сили литкового м'яза і ахіллового сухожилля в положенні стоячи й при ходьбі. Створені тривимірні імітаційні моделі заднього відділу стопи: інтактна модель, модель бурситу і модель із синдромом Haglund. Кожна скінченно-елементна модель складалася в середньому з 332 906 вузлів і 191 538 елементів. Параметри напружено-деформованого стану анатомічних структур заднього відділу стопи були досліджені й проаналізовані в різних біомеханічних умовах: у нейтральному положенні, при підошовній (-10<$E symbol P>) і тильній флексії (+10<$E symbol P>). Для аналізу напружено-деформованого стану ахіллового сухожилля, п'яткової сумки, таранної кістки і п'яти використовували критерій напружень за фон Мізесом. Результати. Напруження на ахілловому сухожиллі в нейтральному положенні стопи при моделюванні зап'яткового бурситу на 19,8 % нижче, синдрому Haglund - на 10,0 % вище, ніж в інтактній моделі. Напруження на п'ятковому горбі в моделі бурситу на 13,2 % вище, синдрому Haglund - на 46,5 % вищий, ніж в інтактній моделі. При підошовній флексії напруження на ахілловому сухожиллі на 16,5 % нижче в моделі бурситу і на 38,1 % вище при синдромі Haglund. Напруження на п'ятковому горбі в моделі зап'яткового бурситу нижче на 49,6 %, а в моделі із синдромом Haglund - на 9,2 %. При тильній флексії напруження на ахілловому сухожиллі вище на 10,2 % в моделі бурситу і більше ніж на 68,6 % - у моделі із синдромом Haglund. Напруження на п'ятковому горбі в моделі зап'яткового бурситу вище на 28,3 %, а в моделі із синдромом Haglund - на 120,1 %, ніж в інтактній моделі. Обговорення. Найменше напруження відзначається при підошовної флексії. Це пов'язано з пасивної роботою литкового м'яза і збільшенням об'єму заглиблення, у якому розташована зап'яткова бурса. Дана структура сприяє рівномірному розподілу сил із передньої поверхні ахіллового сухожилля до задньоверхніх відділів п'яткової кістки. Зап'яткова сумка також знижує тиск сухожилля на ділянку контакту задньої поверхні п'яткової кістки при тильній флексії. Тому зап'яткова сумка відіграє важливу роль у функціонуванні біомеханічної системи "ахіллове сухожилля - п'яткова кістка". Підвищення напруження в ахілловому сухожиллі в патологічних моделях вказує на зв'язок між зап'ятковим бурситом, синдромом Haglund і розвитком патологічних змін в ахілловому сухожиллі. Висновки: це дослідження підтверджує стресову теорію розвитку супутньої тендинопатії в пацієнтів із зап'ятковим бурситом і синдромом Haglund.У ретроспективному дослідженні 176 пацієнтів з інсерційною тендинопатією Hakan Alfredson і Christoph Spang виявили, що в 74 % випадків також відзначалися поверхневий і зап'ятковий бурсит і синдром Haglund. Тому, спираючись на попередні дослідження, ми можемо говорити про зв'язок між зап'ятковим бурситом, синдромом Haglund і тендинопатією. Мета дослідження - провести аналіз напружено-деформованого стану комп'ютерних імітаційних моделей заднього відділу стопи із зап'ятковим бурситом і синдромом Haglund під час ходьби. Матеріали та методи. Спочатку були виконані математичні розрахунки сили литкового м'яза і ахіллового сухожилля в положенні стоячи й при ходьбі. Створені тривимірні імітаційні моделі заднього відділу стопи: інтактна модель, модель бурситу і модель із синдромом Haglund. Кожна скінченно-елементна модель складалася в середньому з 332 906 вузлів і 191 538 елементів. Параметри напружено-деформованого стану анатомічних структур заднього відділу стопи були досліджені й проаналізовані в різних біомеханічних умовах: у нейтральному положенні, при підошовній (-10<$E symbol P>) і тильній флексії (+10<$E symbol P>). Для аналізу напружено-деформованого стану ахіллового сухожилля, п'яткової сумки, таранної кістки і п'яти використовували критерій напружень за фон Мізесом. Результати. Напруження на ахілловому сухожиллі в нейтральному положенні стопи при моделюванні зап'яткового бурситу на 19,8 % нижче, синдрому Haglund - на 10,0 % вище, ніж в інтактній моделі. Напруження на п'ятковому горбі в моделі бурситу на 13,2 % вище, синдрому Haglund - на 46,5 % вищий, ніж в інтактній моделі. При підошовній флексії напруження на ахілловому сухожиллі на 16,5 % нижче в моделі бурситу і на 38,1 % вище при синдромі Haglund. Напруження на п'ятковому горбі в моделі зап'яткового бурситу нижче на 49,6 %, а в моделі із синдромом Haglund - на 9,2 %. При тильній флексії напруження на ахілловому сухожиллі вище на 10,2 % в моделі бурситу і більше ніж на 68,6 % - у моделі із синдромом Haglund. Напруження на п'ятковому горбі в моделі зап'яткового бурситу вище на 28,3 %, а в моделі із синдромом Haglund - на 120,1 %, ніж в інтактній моделі. Обговорення. Найменше напруження відзначається при підошовної флексії. Це пов'язано з пасивної роботою литкового м'яза і збільшенням об'єму заглиблення, у якому розташована зап'яткова бурса. Дана структура сприяє рівномірному розподілу сил із передньої поверхні ахіллового сухожилля до задньоверхніх відділів п'яткової кістки. Зап'яткова сумка також знижує тиск сухожилля на ділянку контакту задньої поверхні п'яткової кістки при тильній флексії. Тому зап'яткова сумка відіграє важливу роль у функціонуванні біомеханічної системи "ахіллове сухожилля - п'яткова кістка". Підвищення напруження в ахілловому сухожиллі в патологічних моделях вказує на зв'язок між зап'ятковим бурситом, синдромом Haglund і розвитком патологічних змін в ахілловому сухожиллі. Висновки: це дослідження підтверджує стресову теорію розвитку супутньої тендинопатії в пацієнтів із зап'ятковим бурситом і синдромом Haglund. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |